До батьків

Шановні, тата і мами своїх дітей!

Усі дорослі ще вчора були дітьми, а вже сьогодні є батьками. Свого часу усі ми – були школярами, вивчали різні науки. Але ніхто не вчив нас, як це бути батьками. Ніхто не казав нам, що це може бути складно й водночас захоплююче. Що іноді батьківство – це творчість та задоволення, а іноді – розпач та безсилля. Що діти приносять радість та здивування, а іноді доводять до відчаю…

Відомо, що щасливі спогади, яскраві й радісні образи дитинства допомагають нам, дорослим, у важкі моменти життя; ми із задоволенням повертаємось у куточки свого дитинства, перебираємо світлини і просто згадуємо, черпаючи величезні сердечні ресурси з цих джерел. І навряд чи можна назвати щасливою ту людину, якій немає що згадати, яку не зігрівають дитячі спогади.

Дитинство без щастя важко собі уявити. Щасливі діти по-іншому входять у дорослий світ: вони вирізняються  позитивними емоціями, активністю, цілеспрямованістю, упевненістю.

Як допомогти дитині винести з дитинства тільки щасливі моменти? Найпростіша відповідь – зробити її життя щасливим – може наштовхнутися на нездоланну перешкоду: суб’єктивно практично для кожної дитини життя далеко не завжди радісне і приємне!

Дитина прийшла в цей світ з волі інших. Вона залежить від усіх і від усього. Навіть безпомічний дідусь може апелювати до своїх колишніх заслуг і вимагати справедливості, а дитина повинна або вірити в любов до себе, або намагатись її заслужити.

Нарешті, з’явившись на світ, вона вже зобов’язана «відповідати» чиїмось очікуванням і виправдовувати чиїсь надії. Отже, вона несе на собі з народження тягар безпорадності, зобов’язань перед тими, хто її народив, а ще відбитки їхніх проблем і комплексів. Усе, що вона знає про себе, вона довідалася від інших. Тому й впливати на її розвиток може кожний. Але найчастіше дитина створена за зразком та подобою своїх батьків. І все, чим вони пишаються й обурюються в ній, міститься в їхньому психологічному портреті.

Дитина від народження – істота тендітна і беззахисна. Вона потребує допомоги й підтримки з перших днів, щоб виживати й успішно адаптуватись у навколишньому світі. Таку допомогу їй мають надати насамперед батьки за умови психологічної освіти.

Немає рецепту абсолютного щастя. Утім проблем, які неможна вирішити, теж небагато. Тому давайте разом ростити дитину, спираючись на знання її особистісних характеристик, логіку, особливості її розвитку та призначення в цьому світі.

Знання психологічних особливостей дитини та закономірностей її розвитку допоможуть уникнути чи легше подолати складні ситуації. Ці знання дадуть змогу краще зрозуміти дитину, обрати ті методи виховання, які допоможуть їй стати щасливою: людиною, що «летить на хвилях» та «обганяє вітер».

Успіхів, наснаги і натхнення!

З повагою,  практичний психолог Тетяна Абрамович.